Куди б ви не пішли — стежкою через луки, у бабусиному дворі чи обабіч дороги — подорожник росте всюди. Ця рослина настільки поширена, що, ймовірно, кожен її бачив і впізнає. Однак вона може бути справжнім «другом» для людського здоров’я. Чай з подорожника може бути ефективним у лікуванні хвороб. Загалом, користь чаю з подорожника зводиться до трьох основних цілющих властивостей, які ми розглянемо.
Подорожник: дізнаємося ближче
Подорожники походять із Європи, де поширені повсюдно. В англосаксонській міфології подорожник входить до дев’яти священних трав. Їх описували як лікувальні рослини ще в XI–XII століттях. Корінні американці називали подорожник «слідом білого чоловіка», бо це одна з небагатьох рослин, які європейці привезли у Новий Світ.
Відомо близько 250 видів подорожника. В Європі природно ростуть чотири види:
- подорожник великий (Plantago major),
- подорожник ланцетолистий (Plantago lanceolata),
- подорожник середній (Plantago media),
- подорожник піщаний (Plantago arenaria).
Всі вони мають спільні риси з незначними відмінностями. Великолистий, ланцетолистий і середній подорожники мають листя, зібране в розетку, і цвітуть у формі колосків на довгому стеблі. Листя відрізняється формою: перший — широке й овальне, другий — ланцетоподібне, третій — еліптичне. Листя яскраво-зелене, товсте й жилкувате. Піщаний подорожник схожий на низький кущик із колючими листками та еліптичними квітками.
Інші народні назви подорожника — іспагол, блоха-трава.
Лікарська сировина для чаю з подорожника
Найпоширенішими для чаю є великолистий і ланцетолистий подорожники. Їх можна придбати в аптеках або заготовити самостійно.
Листя збирають у період цвітіння — у червні та вересні, повторно до перших заморозків.
Рекомендовано зрізати листки з черешками довжиною до 5 см, сушити їх у один шар у добре провітрюваному приміщенні, захищеному від сонця. Час від часу листя перевертають.
Коли черешки стають ламкими, а листя скручується у спіралі та видає слабкий запах — сировина готова. Висушене листя має залишатися зеленим, зі злегка гіркуватим присмаком.
Зберігати висушене листя потрібно в герметичних ємностях у темному та сухому місці.

Користь чаю та листя подорожника
Листя подорожника має високий вміст корисних речовин: флавоноїдів, терпеноїдів, глікозидів, танінів — речовин із протизапальними та знезаражувальними властивостями.
Подорожник використовують і як харчовий продукт, і як ліки. Його їдять сирим, вареним, готують чай, сік, або застосовують зовнішньо. У будь-якому вигляді він діє ефективно.
Три основні властивості:
- Протизапальна дія
Застосовується при легеневих захворюваннях: чай з подорожника здавна використовували при кашлі, для полегшення відхаркування, розрідження мокротиння.
Лабораторні дослідження показали, що екстракт подорожника зменшує запалення печінки, а також потенційно може бути ефективним у профілактиці раку. - Знезаражувальна дія та загоєння ран
Майже кожен у дитинстві прикладав лист подорожника до рани.
Клінічні дослідження підтвердили: листя подорожника допомагає загоювати рани, зменшує запалення, блокує ріст мікроорганізмів і знеболює. Тому його екстракти додають до мазей і полоскань для лікування рота та горла. - Покращення травлення
Чай з подорожника покращує травлення, допомагає при запорах, стимулює апетит.
Дослідження показали, що подорожник допомагає при шлунково-кишкових запаленнях, зменшує біль, здуття й діарею.
Приготування чаю з листя подорожника
Чай готують із сухого або свіжого листя. Свіже використовують для полоскання рота або промивання ран.
Для приготування чаю потрібно:
- 1 ст. ложка сушеного листя подорожника
- 200 мл окропу
Залити листя окропом, накрити, настояти 10–15 хв. Потім процідити й пити. За бажанням — підсолодити медом.
Для лікувального ефекту — пити по 1 склянці 2–3 рази на день.
Настій зі свіжого листя: 2–3 ст. ложки на 200 мл води.

Використання листя подорожника в харчуванні
Листя подорожника багате на кальцій, вітаміни A, C, K. Його можна:
- Їсти сирим — у салатах, бутербродах або як перекус
- Тушкувати зріле листя — додавати в супи, рагу
- Готувати соки або зелені смузі
- Використовувати сушене листя як приправу до страв
- Настоювати на якісній олії (соняшниковій, оливковій тощо) — для заправок або зовнішнього догляду
Сік із зеленого листя подорожника
Цей мінералізований зелений напій — чудовий початок дня!
Інгредієнти:
- 2 склянки свіжого листя
- 3 склянки води
Збити листя з водою у блендері 1–2 хв. Процідити.
Використати волокна для компосту або косметики.
Пити охолодженим, можна з льодом.
Сік також використовують як компрес для синців і ран.

Подорожник для краси шкіри
Подрібнене листя (свіже або сухе) можна додавати в домашню косметику: креми, маски, бальзами.
Допомагає при акне, екземі.
Маску роблять із подрібненої м’якоті — залишки після соку або подрібнити 2 склянки свіжого листя. Нанести густо на очищене обличчя, залишити на 10–15 хв, змити теплою водою.
Побічні ефекти чаю та соку з подорожника
Подорожник — безпечна рослина, якщо не маєте протипоказань.
Можливі побічні дії лише у разі передозування: нудота, здуття, діарея. У виняткових випадках — анафілаксія.
При зовнішньому використанні можлива шкірна алергія. Якщо з’являється — негайно припинити.
Сік не рекомендується при підвищеній кислотності шлунка.
Перед початком прийому — протестуйте малу дозу або проконсультуйтеся з лікарем.